Мій прадід Бець Василь (1908—1945) пішов на війну, як тільки вона почалася, Моїй бабусі (Сердюк (Бець) Ользі Василівні) не було й півроку (вона нар. 21.01 1941)
Дуже прикро, що дідусь не дожив два тижні до перемоги. Він загинув 24 квітня 1945 року, Зберігся один лист діда, фото його теж надсилаю, треба сказати що лист написаний за 6 днів до загибелі, читаючи його бабуся постійно плаче, та, над такими листами, мабуть, усі плачуть. Також з ним на війну пішов рідний брат Бець Степан Мусійович. Шкода, що прадід похований так далеко, у Німеччині, ніхто з наших родичів не був на його могилі, а дуже хотілося б...
Від себе хочу сказати «Велике Спасибі» всім, хто виборов ту перемогу! І тим, хто на небі, і тим, хто живий! Хай пам'ятає історія їхні імена!
Перейти к разделу «НАЙТИ СОЛДАТА» на сайте «Бессмертный полк Украины».