Бушля Василий Федотович – НАЙТИ СОЛДАТА

Бушля Василь Федотович пізнав Велику Вітчизняну Війну не з книг, не з кінофільмів. Ще у ранній юності випробував її пекельний дотик.

Народився він 1-го січня 1922р. в с. Лозно-Олександрівка в родині робітників колгоспу «Новий мир», був п’ятою дитиною в сім’ї.

На втіху батькам син зростав слухняним, розумним, справжнім помічником. Старанно навчався у місцевій школі. На порозі самостійного життя юнацьку душу переповнювали райдужні мрії, плани на майбутнє. Та вони  були перервані страшним оголошенням про віроломний напад фашистської Германії на тодішній Радянський Союз. Це був початок тієї затяжної, страшної війни.

Бушля Василь Федотович був призваний до лав Червоної Армії 10-го грудня 1940р. Лозно-Олександрівським райвійськоматом. Хлопця, що мав гарну пам’ять та каліграфічний почерк, взяли до штабу 808-го артилерійського полку Київського військового округу Південно-західного фронту на посаду штабного писаря, а згодом – завідуючим секретним сектором при штабі.

Фронтовий шлях В.Ф. Бушлі проліг через багато міст і сіл колишнього Радянського Союзу. Воював він у Московському воєнному окрузі Сталінградського Донського фронту, Західному, 3-му Білоруському Східному фронті, Приморському воєнному окрузі.

Одного разу перебуваючи в надскладній ситуації в оточенні фашистів під Харковом, Василю Федотовичу було дано наказ будь-якою ціною винести з оточення секретну документацію та значні штабні кошти.

Перебуваючи у щільному кільці фашистів, які підступали все ближче і ближче, Василь Федотович наказав своїм бойовим товаришам прориватися з різних сторін аби збити ворога на деякий час з пантелику і виграти дорогоцінні секунди, за які б можна було швидко зорієнтуватися і вийти з оточення, ховаючись густими лісами Харківщини.

За добре виконаний наказ Бушлю В.Ф. нагородили Орденом « Червоної Зірки» І ступеня. Також за роки війни він нагороджений медалями:

 «За відвагу» -  2 медалі;

«За бойові заслуги»;

«За оборону Сталінграда»;

«За взяття Кенісберга»;

«За перемогу над Японією»;

«За перемогу над Германією у Великій Вітчизняній війні 1941—1945рр.»;

Ще нагороджений 8 ювілейними медалями.

Василь Федотович не дуже любив розповідати про свої нагороди, адже вони йому нагадували про втрачених на війні бойових побратимів, найкращих друзів.

Та одну історію він часто згадував і охоче розповідав.

Один з його бойових товаришів помилково спалив (розпалюючи вогнище) дуже важливого секретного листа , за що мав би дуже сурово відповідати. Зрозумівши, що сталося, Василь Федотович не вагаючись ні секунди, по-пам’яті відновив втрачений документ, чим врятував бідолаху від дуже сурового покарання, адже під час війни, помилки не пробачали нікому. Підробки ніхто не помітив, а ця таємниця перейшла в справжню дружбу між фронтовиками, яка продовжувалася багато років і після війни.

Гідно захищаючи свою Батьківщину від ворога Василь Федотович продовжував гідно і чесно відновлювати рідне село, яке любив усім серцем.

Закінчивши в 1971р Успенський сільськогосподарський технікум, отримав диплом бухгалтера.

Чесно і самовіддано до самої пенсії працював головним бухгалтером в колгоспі «Правда» Кожну колгоспну копійку беріг, як свою, завдяки чому колгосп швидко будував нове житло для людей, прокладав нові дороги, будувалася інфраструктура селища (заводи, майстерні, тваринницькі приміщення, виховні та інші заклади).

За відмінну і наполегливу працю відзначений медаллю «Ветеран праці». Помер в 1994р., похований в с. Лозно-Олександрівка.

Невмолимо йдуть, зникають у вічності люди, герої Великої Вітчизняної війни – покоління переможців. Їх стійкість, воля і жага до життя вражають нас і сьогодні. Завдяки їх зусиллям і жертвам живемо ми сьогодні на нашій землі і дякуємо від щирого серця за їх мужність, силу духу, самопожертву.

Ніхто не забутий, ніщо не забуто!

Перейти к разделу «НАЙТИ СОЛДАТА» на сайте «Бессмертный полк Украины».