

Демидюк Купріян Афанасійович народився 04 грудня 1920 р. в селі Володіївці Чернівецького району Вінницької області. Рано залишився сиротою. Мати свою не пам'ятав зовсім,батько помер голодного 1932 року, тому він і виховувався в Володіївецькому інтернаті для дітей сиріт. В 1936 році закінчує 7 класів Володіївецької неповно-середньої школи В 1938 році закінчує 7 місячні курси лісомеліораторів в селі Лебединка Кіровоградської області. Восени 1940 року йде служити в армію. З перших днів війни на фронті. В 1942 році закінчує 3-х. місячні курси молодших лейтенантів 27 армії з дипломом політпрацівника. В цьому ж році вступає в ряди КПРС. Мав звання спочатку молодшого , а потім старшого лейтенанта . Був комсоргом батальйону, комсоргом полку,командиром дивізії по політичній частині. Воював на фронтах: Північно — західний фронт з 1941 року по 1943 рік: — 614 Корпусний Артилерійський полк Р.Г.К. К. А. — 171 стрілецький полк 182 стрілецька дивізія. Другий Прибалтійський фронт з 1943 року по 1944 рік: — 171 стрілецький полк 182 стрілецька дивізія. Другий Український фронт з 1944 року по 1945 рік: — 1310 Артилерійський полк 61 пушечно – артилерійська бригада 16 артилерійська дивізія. Був два рази поранений в 1943 та 1944 роках. Бойовий шлях розпочався під Старою Руссою Новгородської області і закінчив у Будапешті. 5 червня 1947 року звільняється в запас. З 1947 року по 1951 рік працює інструктором Чернівецького райкому партії Вінницької області. В 1951 році поступає на військову службу в Прикарпатський військовий округ в званні лейтенанта, служить в в/ч 96845. Проживає разом із сім'єю в Станіславі ( Івано – Франківськ), де знаходилась військова частина. В 1952 році одержує звання капітана. В 1956 році разом із військовою частиною відбуває до Угорщини, де відбувається революція (повстання). В ході сутичок отримує черепно — мозкову травму. Більше року він лікується в військовім лазареті в Будапешті. В 1958 році за станом здоров'я був комісований. З того часу проживав в селі Пелинівка Чернівецького району Вінницької області. Працював завклубом. Потім бригадиром дорожньої бригади. Вів активне життя. Був позаштатним кореспондентом районної газети « Надністрянська правда» Мав такі нагороди: — Орден" Вітчизняної війни ׀ ст." № 114028 — Орден" Вітчизняної війни ׀׀ ст." №179414 — Медаль" За відвагу" №02600532 — Медаль «За взяття Будапешту» ( Наказ від 09.06.1945р.) — Медаль" За перемогу над Германією"( Наказ від 09.05.1945р.) Післявоєнні нагороди: — 1985р. Орден «Вітчизняної війни ׀׀ ст. №8» — 1995р. Ювілейна медаль" 50 років перемоги в Великій Вітчизняній війні 1941- 1945р.(наказ від 08.05.1995р.) Помер Купрія Афанасійович 14 грудня 1997 року.
Перейти к разделу «НАЙТИ СОЛДАТА» на сайте «Бессмертный полк Украины».