Гоєнко Петро Дмитрович народився 7 липня 1921 року у Стебному. Після закінчення школи працював в колгоспі різноробочим, обліковцем, завідуючим клубом.
У 1940 році був призваний до лав Радянської Армії. Службу проходив у Бобруйську в Білорусії, де й застав його початок війни. В перший день війни був поранений в голову. Після лікування залишився в свої частині. Разом з військами відступав до Москви. В армії закінчив школу шоферів. І всю війну їздив на машині, підвозив на передову снаряди, авіабомби, мінерів.
Службу проходив на першому Білоруському, а потім Воронезькому фронтах. З жахом згадував, скільки разів він був на волосині від смерті, але залишився живим — дійшов до Берліна і розписався на стіні Рейхстагу. Після закінчення війни ще півтора року проходив службу в армії в Німеччині.
Після служби повернувся в рідне село Стебне Черкаської області, де працював шофером у колгоспі до виходу на пенсію. Нагороджений орденом Великої Вітчизняної війни ІІІ ступеня, орденом «За мужність», ювілейними медалями.
Перейти к разделу «НАЙТИ СОЛДАТА» на сайте «Бессмертный полк Украины».