Козиревский Родион Андреевич / / НАЙТИ СОЛДАТА

Козыревский Родион Андреевич 1922 — 1943 Присвячуеться Козиревскому Родіону Андрійовичу 1922 -1943 р. Народився с. Кірносово Міловського р-ну Мені наснились ті роки, Коли мій прадід Родіон Ішов на ту війну трикляту= Страшну, темну і гнилу. Нелюдяну, а вовчу, звірську. Не був солдатом він, А був простим він, хлопцем із села. Який ще вчора ще закінчив Училище у Старобільску. Без опиту і молодим, Зовсім юним та зеленим. Він не вбивав — Він рятував таких же хлопців, І всі в селі казали так: «Тобі Настане, легше всього, Твій син спасає по тилах, І прийде син- дождешся Насте!» Та доля вирішила-ні! Не буде так, Бо смерті треба кращі люди! І в небі літаки летять, І бомби на шпиталь кидають. А Родіон стоїть, спасає Свого останнього солдата. І тут снаряд. І розлетілися осколки, І він прикрив його собою, Та стріли смерті на столі Порозкидали свої рози. І не спасе уже нікого Не той халат. Не руки ті. І забувати нам не можна Усіх тих хлопців із села, Яких забрала та війна!