Після призову на строкову службу в 1940 році Василь Михайлович Кравчук служив у 187-му бомбардувальному авіаційному полку в м. Новозибкові Костромської обл., був направлений на курси стрілків-радистів.
Тоді його і застала війна. Збитий «Мессершмітами» літак, госпіталь у Рязані… Далі була служба в 115-му полку 38-ї Лозовської гвардійсько-стрілкової дивізії, бої за визволення Харкова, де Василь Михайлович втратив майже всіх товаришів, нагорода – медаль «За мужність». Після цього дивізія була розформована і поповнила інші військові формування.
Далі була служба у складі 7-ї десантної лижної бригади, спецзавдання і бої, бої, бої… Знову поранення, контузія і госпіталь, після якого він був комісований. Звістку про перемогу, за словами Василя Михайловича, зустрів уже вдома.
Після війни закінчив заочно фізико-математичний факультет Рівненського педагогічного інституту, 42 роки пропрацював на педагогічній ниві.
Перейти к разделу «НАЙТИ СОЛДАТА» на сайте «Бессмертный полк Украины».