Звання: гвардії старший сержант
Мій дід Тарасюк Іван Гаврилович, 1922 року народження, уродженець села Антонів Сквирського району Київської області. Закінчивши 7 класів до війни, він працював у місцевому колгоспі. 6 липня 1941 р. йому в складі групи колгоспників з їхньої артілі «Нова праця» було доручено евакуювати за Дніпро колгоспних корів, молодняк, овець. Обстановка вимагала спішності, і вже через три дні вони були за Кагарликом. Там об’єдналися з представниками інших господарств Сквирського району, які теж гнали свої стада в тил. Дороги були забиті біженцями, відступаючими військами. 28 липня вони дісталися лівого берега Дніпра, а потім рушили на Харків, Курськ, Воронеж і дісталися Дону, зупинившись в районі Павловська в колгоспі «На вірному шляху». Так худоба із сквирських господарств була врятована і не дісталася ворогові. Виконавши свій громадянський обов’язок, Іван Тарасюк брав участь у битвах під Москвою, Сталінградом, у складі 11-го танкового корпусу 8-ї гвардійської армії дійшов до Берліна. Був двічі поранений та контужений. Демобілізований лише аж наприкінці 1948 року.
Інформацію надіслала онука Івана Гавриловича
Перейти к разделу «НАЙТИ СОЛДАТА» на сайте «Бессмертный полк Украины».