

Наш дідусь, Теніченко Павло Григорович, мав усього 16 років, коли радянські війська звільнили село. Йому дуже хотілося на фронт, помститися фашистам за батька, який загинув у німецькому канцтаборі. Пішовши у військомат, приписав собі 2 роки, він був високий на зріст, плечистий — і попросився в армію. У місті Владимирі закінчив танкову школу і став командиром самохідної артилерійської установка САУ-76. Воював на 1-му Білоруському фронті. Звільняв Польщу, йшов по дорогах Німеччини, штурмував Зеєловські висоти. День Перемоги зустрів у Берліні. Нагороджений орденами Вітчизняної війни І-ІІ ступенів
Перейти к разделу «НАЙТИ СОЛДАТА» на сайте «Бессмертный полк Украины».