Ткачук Микола Фадейович – НАЙТИ СОЛДАТА

Ткачук Микола Фадейович був мобілізований в перші дні війни. Командир батареї Музичук, в яку попав дідусь, призначив його писарем батареї й наводчиком гармати.

Потім дідуся перевели писарем артилерійського дивізіону, завдяки винятково гарному почерку і грамотності.

Під селом Варварівкою на Житомирщені в запеклому бою був поранений у ногу. Частини Червоної Армії відступили з боями в Київську область, а далі в Чернігівську. І під селом Зелений луг фашистські танки оточили полк. Від розриву ворожого снаряда дідуся присипало землею і поранило в руку. А коли опритомнів, почув німецьку мову і побачив направлений на себе автомат фашиста. Далі почалися страхіття концтаборів Польщі і Німеччини: голод, бруд, дизентерія, холод, знущання, приниження. Перехворів на тиф, чудом залишився жити. Працював у каменоломнях. Три рази тікав із полоненими з таборів, ловили, били, вертали.

Цитата з дідусевої книги “ Рідний край ”: “Полонені були виснажені, важили по 32-36 кг. Я важив 33 кг. А німці сміялися: “ Russ kaput””. І от довгождане звільнення. Але після оздоровлення дідуся направляють на Японський фронт. В дорозі начальник ансамблю Попов Олександр Васильович узяв дідуся диригентом ансамблю пісні і танцю 40-вої дивізії.

Демобілізувався в листопаді 1945 року, як офіцер і продовжував працювати в школі в рідному селі Лядова Могилів-Подільського району вчителем.

Перейти к разделу «НАЙТИ СОЛДАТА» на сайте «Бессмертный полк Украины».