Варакута Никита Иванович / / НАЙТИ СОЛДАТА

А ще була війна… …Старі тополі на подвір'ї дідуся Микити були такі високі, що мені, малому, здавалося ніби за них зачіпалися хмари. Вони стишували свою ходу, розчісували свої кучері об верхів'я і, причепурені, мандрували далі у безмежний світ... А ще пам'ять зберегла дідусеві руки з мозолистими шкарубкими долонями, якими обдарувала його селянська працелюбна доля. Тримали вони косу, садили яблуні та груші в саду, тополі на обійсті, пестили непокірні чуби синів і внуків. А ще була війна, яка жорстоко обійшлася з солдатом і його родиною. Хоч і змилостивилася, вистеливши довгий шлях артилерійського розвідника від домівки до Австрії та Угорщини. А на його вигорілій гімнастерці світилися дві медалі «За відвагу», медалі «За бойові заслуги», «За взяття Відня», «За взяття Будапешта», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941 – 1945 рр.». Олександр ПЕРЕПЕЛИЦЯ м. Дніпро На знімку: гвардії рядовий Микита Іванович Варакута (стоїть праворуч) із фронтовими побратимами (Австрія, 1945 рік).